МЕФ VHQ Дзержинский

Эй, чуваки и чувихи, угарающие наркоманы и всё такое! Сегодня я хочу поделиться с вами моей сумасшедшей историей, которая произошла не так давно. Откройте ваши дымоходы и пришпорьте свои мозги, потому что мы отправляемся в путешествие по наркотическим закоулкам и морским просторам, на дельфине с банкой пива в руке! Всё началось с того, что мой дредовый братишка, по прозвищу Придурок, подсовывал мне разные закладки. Отправлял он меня в эти темные улочки, где рулят пушеры и пустые разговоры плавают в воздухе. Говорю я ему: "Братан, что-то ты совсем загнул, флеймом меня окатываешь!" Но Придурок лишь хихикал и продолжал лепить свои закладки. Всё-таки я был доверчивым лохом и решил попробовать. Моё путешествие началось с маленькой бумажки, которую я купил у пушера на углу. Зажигаю запальчиком, втягиваю дым и чувствую, как конопля расплывается в моём мозгу. Ох, братцы, это был вумат! Я вспомнил своё первое свидание и все эти глюки, которые меня тогда охватывали. А потом я испытал то, что называется "зависимостью". Как-то раз, когда я уже давно сидел на закладках, Придурок приходит ко мне и говорит: "У меня есть новый фирменный товар, чувак! Мефедрон, прямиком с черного рынка, самая настоящая бомба!" Я, конечно же, сразу зашёл на его угар и решил купить этот "фирменный" товар. Ночью мы с Придурком отправились в порт, где нас уже ждал наш "дельфин" - маленькая лодка с жарко-розовым красителем на бортах. Я схватил свою банку пива, которая никогда не покидает мою руку, и сел на дельфина. Грудь набухалась от волнения, а мои глаза блестели от мефедрона. Вот это классика, друзья! Сколько же раз мы проплывали по бескрайним просторам, чувствуя себя настоящими героями наркотических заключённых! Мы с Придурком бросались друг в друга бейсбольными мячами, визжали от смеха и орали на всю округу, словно мы были богами этого безумного мира. Но воспоминания эти бледнеют перед тем, что случилось на рассвете. Мы услышали голоса и шорох вокруг нас. Из темноты выбрался ещё один "бог" - пушер с Простоквашино. Он протянул к нам свою "прекрасную" руку и сказал: "Прикупите шишек, парни! Я знаю, что у вас есть нужные связи и наркотический арсенал!" Но мы были уже на пике своего угара и отказались от его предложения. Пушер остался в шоке, не понимая, как два таких сумасшедших могли отказаться от его товара. Мы просто уезжали на нашем дельфине, катаясь по волнам и наслаждаясь каждым моментом. Но если вы уже там, на вершине этого безумия, позвольте себе испытать всё, что может предложить этот мир. И вот с тех пор не проходит и дня, чтобы я не вспоминал ту ночь на дельфине, с банкой пива в руке и моим дредовым братишкой Придурком. Так что, пущай эта история будет вам уроком, чтобы никогда не ступить на этот тёмный путь. Keep calm и отпусти свою душу, но не забывай о том, что наркотики и дельфины - совершенно несовместимые вещи!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!